Нас давно вже перестала дивувати показна “щедрість” заокеанських поборників демократії, які за кошти американських платників податків популяризують по всьому світу власну модель побудови демократичного суспільства. Її провідниками на українських теренах виступають представники третього сектору, або так звані “грантоїди” (бо існують на кошти, що виділяються зарубіжними організаціями для реалізації тих чи інших грантових програм та проектів).
Одним з тих, хто тривалий час інтенсивно просуває американські стандарти демократії в Україні, є Міжнародний республіканський інститут (МРІ), який має власне представництво у нашій державі. Щороку МРІ виділяє вітчизняним “грантоїдам” понад мільйон американських доларів на впровадження проектів по демократизації різних складових українського життя. Виділення такої кількості “сиру” покликане спонукати легковірних членів українських НГО до співпраці з іноземними грантодавцями. Потрапивши у фінансову “пастку” зарубіжних “лялькарів”, їхні приручені “ляльки” змушені постачати іноземним адресатам тенденційну інформацію про процеси в українському суспільстві, а періодично (після відповідної підказки з-за океану) навіть впливати на них.
Марність спроб “дядька Сема” за демократичними лаштунками поширити свій вплив в Україні засвідчує повчальна історія стосунків функціонерів представництва МРІ із звичайними чернігівськими “грантоїдами”, які сховались під вивіскою громадської організації із гучною назвою “Молодь – ХХІ століття”. Їхніми фігурантами стали наші співвітчизники – менеджер грантових програм та проектів МРІ Олександр Спутай та очільниця “Молоді – ХХІ століття” Тетяна Г. Між ними давно склались дружні стосунки, зміцнені “золотим тільцем”. Нещодавно “любі друзі” домовилися матеріально покращити власне життя за рахунок коштів, виділених МРІ на реалізацію проекту “Українська школа молодого політика” (його бюджет складає близько 20 тисяч американських доларів). За домовленістю із спільником, який контролює надходження грантових коштів, активістка НГО має підготувати два кошториси проекту: фіктивний – для представництва МРІ, реальний – для своїх колег з “Молоді – ХХІ століття”. Перший з них нібито передбачає виділення коштів на проведення в Чернігові низки семінарів для активістів молодіжних ланок громадсько-політичних організацій з різних регіонів нашої держави (їм на папері “оплачуватиметься” проїзд, проживання і харчування). Інший передбачає витрати на проведення аналогічних заходів, в яких братиме участь лише чернігівська молодь. Обидва кошториси містять різні дані щодо кількості семінарів та їхніх учасників. Зекономлені у такий спосіб грантові кошти спритні ділки збираються поділити між собою. Щоб “замести сліди” афери функціонер МРІ рекомендував партнерці імітувати перед грантодавцем бурхливу діяльність, регулярно надсилаючи на його адресу звіти про суспільно-політичну ситуацію в Чернігівській області.
Отже, “мораль сей басни такова”. Скільки б під виглядом просування американських стандартів демократії “сиру” не заносив “дядько Сем” до української “комори”, частину його обов’язково поцуплять вітчизняні “миші-полівки”. Їхні апетити навряд вгамує суворе попередження “Янкі, ґоу хоум!”, оскільки “грантоїди” не відмовляться в черговий раз поживитися за американський кошт у справі просування демократії в Україні. А чому б, власне, не збагатитися за рахунок “дядечка Сема”?
Немає коментарів:
Дописати коментар