Шукати в цьому блозі

вівторок, 22 листопада 2011 р.

Блюзнірство юродивих або піар на кістках

Не так давно в одному із приватних друкованих ЗМІ спланований геноцид українців назвали «Праздником голодомору». Чи ж не про «праздник» думають ті, хто в річницю Голодомору запланував МАРШ з воплями та показовим радикалізмом? Для кого це робиться і як подивиться на націоналістів після побаченого звичайний обиватель?

Який народ дозволить танцювати на кістках своїх предків? Хіба що дикуни і безродні невігласи! Або ж просто провокатори та підставні холуї системи... Про таких людей інакше і не скажеш. Чим вони керуються, влаштовуючи шабаш в річницю пам’яті мільйонів співвітчизників? Хто чи що веде їх на МАРШ, коли в усіх українців траур?
Помста, про яку вони так розпинаються? Ні – мстять інакше, на ділі, а не розпинаючись на акціях перед «електоратом» кого «мочить в сатирах». Незалежність та автономізм?  Для людей, які змінили не одну організацію, кожного разу обливаючи її брудом, мабуть тільки в уявному (бо ведуть їх пиха та особисті образи) автономізмі і вихід. Для тих, хто був і залишається «де-факто» політичними банкротами, безуспішно паразитуючи на національній ідеї, десятки мільйонів замордованих голодом українців – всього-на-всього черговий привід «ПРОПІАРИТИСЬ», сяйнути уявним радикалізмом та протиставити себе іншим. Бо ж радикалізм був би насправді виправданим, якби ці люди попрямували не в центр міста, а до офісу Компартії, яка є прямо наступницею КПСС і там, як слід, нагадали їм хто винен і хто має відповісти. Але ж ні…
Ритуальну канву роковин у вигляді маршу інакше не назвеш, як паплюжними викаблучуваннями і павиними танцями над могилами померлих предків із перемиванням їхніх кісток.
Порівняти цю вакханалію танців на кістках голодоморів можна хіба що із ритуально-поховальною практикою «диких» народів на кшталт меріна. Знайдіть тут хоч якісь сліди ПАМ’ЯТІ й ПОВАГИ. Можете не шукати, дарма витратите час і нерви.
Тому ті, хто остаточно не втратив залишки розуму, запалять свічку і зазирнуть у свою ПАМ’ЯТЬ і СОВІСТЬ… Бо ж подзвін рано чи пізно буде по кожному з нас…

Немає коментарів:

Дописати коментар